Напрямки досліджень

  • лазерна локація штучних супутників Землі (ШСЗ);
  • позиційні (координатні) спостереження супутників та об'єктів космічного сміття;
  • фотометричні та фотополяриметричні спостереження ШСЗ;
  • дослідження та вдосконалення оптичних засобів для спостережень ШСЗ;
  • автоматизація проведення астрономічних спостережень.

Колектив відділу також виконує роботи зі збереження та забезпечення належного функціонування наукового об'єкта, що становить національне надбання - "Науково-дослідний комплекс апаратури для вивчення штучних небесних тіл ближнього космосу астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка", що проводяться згідно договору з МОН № Н/148-2009 від 3.04.2009 р. (науковий керівник д.ф.-м.н., ст.н.сп. Б.С. Новосядлий).

 

 

Станція лазерної локації супутників "Львів-1831" створена у серпні 1998 року (отримано перші результати спостережень). У серпні 2002 зареєстрована у Міжнародній службі лазерних спостережень (ILRS) і увійшла у світову мережу ЛЛС станцій. Ведуться регулярні лазерні віддалемірні спостереження штучних супутників Землі у рамках міжнародної мережі ILRS та мережі Українського центру визначення параметрів обертання Землі Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (УЦПОЗ ГАО НАНУ).

 

 

Фотометричні спостереження ШСЗ дають інформацію про характер руху супутника на орбіті, його конструктивні особливості. У випадку нештатної ситуації із супутником (напр. зіткнення з об'єктом космічного сміття або збою бортової навігаційної апаратури) - це може бути єдиним джерелом достовірної інформації про стан об'єкта.

 

 

В українській мережі оптичних станцій дослідження навколоземного космічного простору (УМОС) проводяться позиційні спостереження низькоорбітальних штучних супутників Землі, космічного сміття, об'єктів пріоритетного списку Національного центру управління та випробовування космічних засобів Державного космічного агенства України (НЦУВКЗ ДКАУ).

 

 

 

У відділі проводиться модернізація електронної частини фотометра-поляриметра на базі фотоелектронних помножувачів (ФЭУ-79) з використанням нової 350-мм оптики системи Касегрена на 4-вісному гідувальному монтуванні ЛД-2. Паралельно досліджується низка об'єктивів для проведення фотометричних та позиційних спостережень низькоорбітальних супутників Землі з використанням у якості фотоприймача телевізійних камер із матрицями на основі пристрою з зарядовим зв'язком.

 

 

 

Ведуться роботи із вдосконалення системи приводів 4-вісного гідувального монтування ЛД-2 (у співпраці з кафедрою приладів точної механіки Інституту комп'ютерних технологій, автоматики та метрології НУ "Львівська політехніка" ) для розширення динамічного діапазону швидкостей гідування, що забезпечить можливість спостережень як зір так і супутників на низьких навколоземних орбітах.

 

 

 

Розробляється ряд програм та скриптів у операційній системі Лінукс для автоматизації астрономічних спостережень: проведення лазерно-локаційних спостережень, зокрема керування телескопом ТПЛ-1М; оновлення та відображення баз даних результатів лазерних та позиційних спостережень ШСЗ, та ін. Розпочато розробку нового програмного забезпечення для керування гідувальгим монтуванням ЛД-2, обробки лазерних та фотометричних спостережень супутників.